Бучанська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України

Архівні матеріали свідчать, що перші згадки про освітянську профспілку датовані початком ХХ сторіччя. В умовах національно – визвольної боротьби на теренах Української Народної Республіки починався активний процес розвитку профспілкового руху. Учительство почало об’єднуватися для спільного відстоювання своїх законних прав та інтересів.

У 1917 році в Київській губернії, до якої входило 12 повітів (Київський, Бердичівський, Васильківський, Звенигородський, Канівський, Липовецький, Радомишльський, Сквирський, Таращанський, Уманський, Черкаський, Чигиринський), засновувались спілки вчителів і діячів початкових, середніх та вищих шкіл. Головним завданням спілки ( витяг з протоколу установчого зібрання) - впровадження навчання на території України українською мовою, реорганізація справи народної освіти на підвалинах волі, демократизації, децентралізації і захист юридичного, культурного і економічного становища членів спілки.

Повітові і міські учительські спілки Київщини активно виступали на захист учителів, як в питаннях економічних, правових, культурних, так і політичних прав учителів.

В період становлення на Україні радянської влади, профспілковий рух то виникав, то занепадав, або скасовувався, в тому числі і в галузевому освітянському профспілковому русі.
Після звільнення території України від німецько-фашистських окупантів почалося відродження профспілкового руху в галузі освіти і науки на Київщині.